(про продукти харчування)

1) військ. укріплений

2) кріплений (про вино)

3) збагачений, вітамінізований (про продукти харчування)

* * *

1) вiйcьк. укріплений

2) кріплений ( про вино); збагачений; вітамінізований ( про продукти харчування)

1) характерний; що зберіг природний смак; що зберіг сліди свого походження

2) свіжий (про продукти)

3) що має букет (про вино); запашний

4) міцний, гострий (про запах тощо)

5) пряний; пікантний (про сир тощо)

6) живий, жвавий, енергійний

7) яскравий, колоритний

8) чистокровний, породистий

9) амер. похітливий, хтивий

* * *

1) який зберіг природний смак; свіжий ( про продукти харчування); який має букет ( про вино); запашний, ароматний ( про чай)

2) міцний, гострий ( про запах); гострий, сильний ( про насолоду)

3) пряний; гострий, пікантний ( про сир); aмep. пікантний, непристойний

4) живий, енергійний; "з родзинкою" ( про людину); живий, яскравий, колоритний ( про стиль)

5) чистокровний, породистий ( про тварину)

1) який зберіг природний смак; свіжий ( про продукти харчування); який має букет ( про вино); запашний, ароматний ( про чай)

2) міцний, гострий ( про запах); гострий, сильний ( про насолоду)

3) пряний; гострий, пікантний ( про сир); aмep. пікантний, непристойний

4) живий, енергійний; "з родзинкою" ( про людину); живий, яскравий, колоритний ( про стиль)

5) чистокровний, породистий ( про тварину)

1) вiйcьк. укріплений

2) кріплений ( про вино); збагачений; вітамінізований ( про продукти харчування)

1. n

1) дієта

2) книга про правильне харчування

3) пайок (у в'язниці тощо)

2. adj

дієтичний

* * *

1) дієта; книга про правильне харчування

2) пайок ( у в'язниці)

1) зцілитель

2) заготівельник продуктів на майбутнє

* * *

1) див. cure II + - er

2) зцілитель

3) той, хто заготовляє про запас продукти харчування (засолює, консервує)

1) див. cure II + - er

2) зцілитель

3) той, хто заготовляє про запас продукти харчування (засолює, консервує)

1) дієта; книга про правильне харчування

2) пайок ( у в'язниці)

БІОСФЕРА ( від грецьк. βίοζ - життя; σφαίρα - куля) - оболонка земної кулі, в якій існує або існувало життя. Частина земної кори, склад та енергетика якої зумовлені життєдіяльністю живих організмів, колишніх та сучасних "хвиль життя". Перші уявлення про Б. як сукупність життя пов'язані із творчістю Ламарка. Термін "Б." увів у науковий обіг Зюсс (1875) для визначення тонкої оболонки життя на земній поверхні Н. айбільш систематичне й цілісне вчення про Б. належить Вернадському, який обґрунтував ідею, що Б. - це сфера життя, виявив єдність хімічного складу живих організмів та їх неорганічного оточення, переконливо аргументував першочергове значення живої речовини в проходженні геологічних процесів у верхніх шарах земної поверхні (утворення ґрунту, зміни у хімічному складі атмосфери та гідросфери тощо), що дало підстави тлумачити Б. як сферу життя, яка включає в себе не лише організми, а й навколишнє середовище. Жива речовина за вагою й об'ємом складає незначну частку Б., проте визначає усі біосферні процеси й розвиває величезну вільну енергію, створюючи головну силу в Б., що виявляється в геологічних масштабах. Вона є найбільш суттєвим геохімічним та енергетичним чинником планетарного розвитку, носієм вільної біогеохімічної енергії. Харчування, дихання й розмноження організмів і пов'язані з цим продукти накопичення й розкладу органічної речовини забезпечують постійний колообіг речовин та енергії. В продовж складного й драматичного розвитку життя на планеті неодноразово відбувалася зміна груп організмів, проте геохімічні функції живого зберігалися С. укупна діяльність живої речовини постійно підтримувала відносний гомеостаз на планеті. З появою людини виникає новий чинник перетворення поверхні Землі - антропогенний. Біогеохімічний вплив діяльності людини на всі без винятку фрагменти Б. стає найсильнішим. Розвиток Б. починає визначатися, за Вернадським, "науковою думкою як планетним явищем", "культурною біогеохімічною енергією", внаслідок чого Б. закономірно переходить у ноосферу.